18 вересня 2009 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про помилування 77 засуджених. При цьому задоволено 181 клопотання громадян та народних депутатів України.

У числі помилуваних осіб – 22 жінки і 55 чоловіків. З них – 42 молодого і 7 похилого віку, 6 інвалідів, 7 багатодітних, 2 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інші.

Від початку 2009 року Президент України підписав 8 указів про помилування 404 осіб. З них 204 засудженим основну міру покарання скорочено, 200 засуджених від подальшого відбування основної або додаткових мір покарання звільнено.


В. МОЙСЕЄНКО
керівник Служби з питань помилування Секретаріату Президента України

Задля виконання Державним департаментом України з питань виконання покарань положень Концепції сприяння органам виконавчої влади розвитку громадянського суспільства щодо забезпечення проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань у Департаменті 29 вересня організовано громадські слухання ‘Проблеми забезпечення прав людини у кримінально-виконавчій системі України’.

Слухання відбулися за ініціативи Харківської правозахисної групи при фінансовій підтримці посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Відкритий представницький захід відбувся за участі керівників регіональних управлінь центрального апарату, голів громадських рад при обласних управліннях, голів громадських організацій, експертів з питань захисту прав людини, науковців, представників державної влади, представників Ради Європи, членів правління Української Міжконфесійної Християнської Місії ‘Духовна та благодійна опіка в місціях позбавлення волі’. Широкому загалу було представлено книгу ‘Проблеми забезпечення прав засуджених в кримінально-виконавчій системі України’, підготовлену Харківською правозахисною групою у співпраці з фахівцями у галузі кримінально-виконавчого права.

Життя за гратами — маловідома сторінка для більшості українських громадян. Вона існує для них десь поза межами реального світу, викликає похмурі асоціації — сум, зневіру, розпач. Між тим, суспільство має знати все, що відбувається в державі, в тому числі — й за гратами. Тож дні відкритих дверей, які проводяться для журналістів і правозахисників в установах виконання покарань, безумовно, сприяють цьому.

25 вересня 2009 року відбувся День відкритих дверей для представників засобів масової інформації та громадськості: таку практику Державний департамент України з питань виконання покарань започаткував ще минулого року. Цього разу журналісти і правозахисники відвідали найстарішу в Україні установу — Бердичівську виправну колонію № 70.

Ця установа збудована ще за часів імператриці Катерини ІІ і виконувала функції пересильної тюрми. Будівля мала форму літери Е (сьогодні це будівля режимного корпусу). За словами начальника Бердичівської ВК № 70 Олександра Доробалюка, ‘першими згадками про установу є інформація про утримання 68 уніатських священиків, відомих в історії як ‘бердичівські сповідальники’ (1772 —1773рр.). Згадується установа й за часів гетьмана П. Скоропадського (1918р.), коли відбувалося формування тюремного апарату. Залежно від кількості місць для в’язнів, місця ув’язнення, підлеглі тюремним інспекціям поділялися на п’ять рядів. До третього ряду увійшло 12 тюрем, у тому числі і Бердичівська тюрма — 327 місць. Втекти з колонії практично неможливо ¬— міцні, майже метр завтовшки стіни, чуттєві засоби стеження і відеоспостереження. ‘Хіба що хтось пішов би на посадовий злочин і вивів засудженого’, — каже начальник установи.

Украинские правозащитные организации обнародовали список отечественных острогов, в которых регулярно нарушаются права граждан, а условия содержания попросту унизительны.

В этот перечень попали 53 спецучреждения из 183. Если верить их бывшим узникам, человеком оттуда выйти уже невозможно. В пятерку худших попали Винницкая колония №81, исправительная колония №91 в Черкасской области, исправительный центр №132 в Ирпене, знаменитое киевское СИЗО №13 (Лукьяновский изолятор) и 77-я колония в Бердянске.

По словам правозащитников, из этих «заведений» поступает больше всего жалоб заключенных на условия содержания и издевательства. За порядком в них следят не должностные лица, а так называемые «блатные» – заключенные, пользующиеся особым авторитетом.


– Сегодня в 183 тюрьмах, колониях и СИЗО находится более 150 тыс. жителей Украины, – говорит Эдуард Багиров, глава Международной Лиги защиты прав граждан Украины. – Однако не все они преступники. Сотни людей томятся в следственных изоляторах и ждут окончания следствия или судебного приговора. В общей массе постояльцев СИЗО встречаются и невиновные люди, но пока следователи докопаются до истины – пройдет немало времени. Именно для таких граждан в первую очередь важно, чтобы условия содержания были приемлемыми. У нас же, попав за решетку, человек теряет не только права, но зачастую и здоровье. Иногда даже жизнь.